Не «реклама», а «продакт плейсмент». У КРАІЛ вже карають за рекламу, але кому треба - той обходить

2 мільйони 130 тисяч гривень заплатить перший оштрафований  Комісією з регулювання азартних ігор. На сайті регулятор повідомив: реклама не містила відомості про ліцензію, номер, дату її видачі та найменування органу, який видав рекламодавцю ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор. 

Для того, аби власноруч виявляти і карати замовників, творців і розповсюджувачів реклами у КРАІЛ повноваження є віднедавна. За що саме після останніх змін у законі можуть бути оштрафувати операторів грального ринку? Які досі є лазівки у законі? Та що буде з рекламою у блогерів? Про все розкаже The Gambler!

Легалізувались і рекламувались: як було раніше?

Щотижневі моніторинги і очікування заяв від небайдужих. Саме так перші три роки після легалізації бізнесу контролювали рекламу азартних ігор в Україні. Робила це Держспоживслужба, фахівці проводили рейди щотижня. Рекламу-порушницю шукали на будівлях, транспорті та бордах. Щотижня, до повномасштабного вторгнення, співробітники відомства складали в середньому близько 10-ти таких собі актів,  які потім розглядались на предмет законності реклами.

«Якщо казати про характер скарг - найбільше було про те, що організатори приховують рекламу, десь вона завуальована, через якесь партнерство і тому подібне. Для співробітників служби  ж найбільше клопоту було, щоб  встановити суб’єкта господарювання, який рекламується. Які в нього ліцензії, яка наявна документація, де він зареєстрований», - розповідає Олег Шумак, т.в.о. начальника відділу контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства та пробірного контролю Управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами.

Функцію контролю та покарання кілька місяців тому передали Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей. Порушників регулятор може і виявляти, і штрафувати. Покарання - відчутне, йдеться про суму 300 мінімальних зарплат, що зараз більше 2 мільйонів гривень. Текст закону “Про рекламу” теж відчув зміни.

Більше жодної реклами гри у:

  • у лінійних та аудіальних медіа з 6 до 23 години, наприклад по ТБ чи радіо;
  • наукових, науково-популярних, навчальних, громадсько-політичних, довідкових, літературно-художніх виданнях, виданнях для дітей та юнацтва та інших виданнях (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
  • в усіх друкованих медіа (крім спеціалізованих видань, присвячених азартним іграм);
  • на зовнішніх та внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену;
  • на носіях  зовнішньої реклами, наприклад, ті ж борди чи якісь декорації гігантські;
  • на товарах (у тому числі одязі), призначених переважно для людей, молодших 21 року (згадаємо історію про спортивну форму для школярів від Parimatch)
  • в місцях проведення розважальних, театрально-концертних, спортивних заходів, спортивних змагань та інших заходів для людей, молодших 21 року (те саме, що у попередньому пункті).

Тепер - все серйозно 

Ринок на вухах після останньої новини: вже є перший порушник нового закону. В останній день зими КРАІЛ повідомила про перший штраф згідно нового законодавства і це - 2 мільйони 130 тисяч гривень.

«Вкотре звертаюсь до замовників, виробників та розповсюджувачів реклами  азартних ігор - дотримуйтесь вимог законодавства. І нагадую, що від минулого року КРАІЛ має повноваження контролювати сферу реклами азартних ігор. Тому перш ніж виходити в інформпростір з рекламою, почитайте вимоги і не порушуйте закон», - написав на свої сторінці у соцмережах голова Комісії Іван Рудий.

У коментарях до його посту читачі закликають «пройтись по блогерах». Але у законі поняття «реклама» на «продакт-плейсмент» чомусь встигли змінити. А от поняття «блогерство» і рекламу на таких медіа-майданчиках геть визначити забули.

«Запам’ятайте: будь-який закон пишеться з прогалинами для того, щоб потім можна було отримати з цього прибутки»,  – пояснює адвокат Едуард Багіров.

Його слова легко підкріпити доказами: у той час, коли легальні казино мають дотримуватись законодавства і «труситись» аби їм не виписали штраф через невірно оформлений напис, нелегали просто можуть прорекламуватись у Телеграм-каналі чи у блогера.

«Я, все ж таки, не став би опускати руки. Є і тут шляхи вирішення, навіть якщо вони трохи довші, але варто спробувати. Просто пишеться скарга на ім’я власника самого сервісу. Що такий-от Телеграм-канал порушує законодавство тієї чи іншої країни і його згодом заблокують», - Едуард Багіров.

Схожий досвід, до речі, був у компанії Мета, про це таблоїди писали у грудні. Instagram та Facebook оштрафували майже на 6 млн євро через рекламу казино. Трапилось це з подачі Італійського Управління регулювання зв'язку (Agcom), яке виявило рекламний контент, пов'язаний з азартними іграми, у п'яти акаунтах Instagram та 13 – у Facebook, а також 32 випадках «спонсорованого» контенту. До всього, тоді в управлінні ще й довели факт: соцмережі не просто дозволили його розміщення, а й сприяли рекламі.

Забуті спірні питання

Хай би як там не казали про те, що законодавство стало більш європейським - спірні питання лишились. І у випадку з легалами, в тому числі, іноземними інвесторами, вони можуть зіграти злий жарт.

Учасникам ринку досі не зрозуміло, приміром, твердження про те, що спонсорство з використанням торговельних марок є питанням спільного регулювання. Яким чином відбуватиметься це спільне регулювання поки загадка і для юристів, і для експертів.

Незрозуміло також і те, як вирішуватимуться спірні питання, які стосуються пункту «реклама азартних ігор формує думку, що виграти в азартну гру легко, а також, що участь в азартних іграх може бути джерелом доходів чи альтернативою робот». Погляд на одну чи іншу рекламу і її розуміння може бути геть різним. І нікуди правди діти - тут теж можуть бути зацікавлені певні особи.

Ще до прийняття закону учасники ринку і оглядачі розбирали третій пункт, який теж так і не потрапив під визначення: згідно якого механізму будуть розслідувати причетність того чи іншого бренду до реклами, якщо раптом вона виявиться «проділками» його конкурентів?

З того, що точно зрозуміло поки: азартні ігри в України можна вільно рекламувати на радіо та телебаченні в період з 23 до 6-ої ранку, на спортивних заходах, де присутня аудиторія старше 21-го року та поки - у блогах та мессенджерах. Принаймні це те, на що КРАІЛ звертатиме увагу лише після скарг небайдужих і довгого процесу з’ясування всіх обставин.

До слова, у європейських країнах, де гральні бренди вже встигли вкорінитись більше, аніж в Україні, лише планують зробити жорсткішим законодавство про рекламу азарту. 

У Литві те, що в нас заборонили у жовтні, буде під «табу» лише з 2025-го року.

У Бельгії реклама азартних ігор допускається через таргетинг, покази на телевізійних каналах і радіостанціях після 20:00 години (хоча має бути спрямована тільки на осіб, які досягли 21 року), а от на стадіонах її заборонять лише з 2025-го. 

Досі дозволяють таргетовану рекламу в обмежених формах, включаючи соціальні мережі, онлайн-ігрові платформи та вбудовану в потоковий контент рекламу у Нідерландах. Про серйозну її заборону теж заговорили лише у лютому цього року.

ПІДПИСАТИСЯ НА НАШ ТЕЛЕГРАМ

Ще новини про гральний ринок України та світу: 

Вулкан, що заснув навіки. Онлайн-казино припиняє роботу в Україні 

Іван Рудий про ситуацію на ринку. Основні цитати голови регулятора

Записаний у рейдери. Чи справді Данило Гетманцев хотів “віджати” Cosmolot?

The Gambler - новини українського азарту

The Gambler - це інсайдерська інформація про проблеми, з якими стикається молодий ринок легальних азартних ігор в Україні. Легальний азарт - це захист гравців, соціальна відповідальність, дотримання закону, інвестиції та надходження до бюджету країни. Хто намагається знищити легальний азарт, прикриваючись благими намірами?

The Gambler - це боротьба з «чорними» гральними залами, які заробляють на людському горі та нищать економіку країни. Розкриємо всі схеми нелегалів разом!

До новин