У провладних колах активно дискутують про те, як би повернути рекламу азартних ігор. Незважаючи на те, що весь минулий рік ця тема набула усіх “відтінків печалі”. Як з популяризацією боролись і чому вже сьогодні заговорили про скасування обмежень?
Березнева компанія “проти ігорки” почалась на початку березня статтею у “Економічній правді”. Видання розібрало на молекули те, як гральний бізнес багатіє завдяки рекламі і особливо, на думку авторів, вона впливає на військових. Бо вони, мовляв, чи не основні клієнти онлайн-казино.
Далі “гойдати тему” продовжили, посилаючись на петицію загиблого на фронті військовослужбовця Павла Петриченка. У документі він просив ввести обмеження для онлайн-казино (заборонити рекламу з використанням символіки ЗСУ, заборонити співпрацювати з благодійними фондами, заборонити приймати військовим частинам подарунки від організаторів азарту тощо). Набрала ця петиція 26 000 голосів за дві доби.
“Провів нараду з СБУ, Держспецзв’язком, Мінцифри, та секретарем РНБО щодо ситуації з онлайн-казино. Змістовні були доповіді, готуємо відповідні кроки, які додадуть необхідного контролю за галуззю та дозволять захистити інтереси суспільства належним чином,” - заявив тоді президент України Володимир Зеленський.
Перед доленосними рішеннями для галузі, суспільство водночас “прогрівалось” тезами зі звіту НБУ, наприклад, про те, що у 2023 році українці щодня програвали в онлайн-казино близько 400 млн грн. А також заявами депутатів, на кшталт, “9 із 10 солдатів на передовій мають проблеми з казино або беттінгом".
Під шумок “боротьби з всесвітнім злом” КРАІЛ демонструє активну роботу. Ще у лютому одним з перших штраф за рекламу отримує маленьке видання з Волині. У Луцьку газета “Вісник+К”, підписка на яку коштує 584 грн на рік, і яка виходить з накладом 38,5 тисяч - отримує 2,1 млн грн штрафу за рекламу нелегального оператора на своєму сайті. Далі був штраф на 4,8 млн грн для ПАТ Телерадіокомпанія “Люкс”, яка належить дружині мера Львова Андрія Садового. «Відеоекран на фасаді будинку» у Києві транслював рекламу організатора азартних ігор із порушенням вимог абзацу шостого частини першої статті 22-1 Закону України «Про рекламу».
Утім “нагадайки” про казино на той час ані з метро, ані з блогів зникати не поспішали. Казино і букмекери проявляли себе, як спонсори спорту, радіопрограм чи відеоблогів. У постанові від 17 травня № 566 Кабінет міністрів допрацював статті пунктів та підпунктів. В результаті запрацювала повна заборона реклами азартних ігор та букмекерських контор в Україні. Діяти вона мала б до ухвалення закону про боротьбу з ігровою залежністю. Верховна Рада, до слова, ухвалила його лише в першому читанні.
Під новинами про заборону реклами найпопулярнішими завжди були коментарі про блогерів, яким жоден закон не писаний. А за одну сторіс з рекламою казино отримували від 500$ до 15 000$. До слова, в основному такі “голоси Інстаграму” популяризували операторів без ліцензій на лівакових сайтах, корені яких приховувались у недалекій, агресивній РФ. І популяризували такі розваги тут завжди з наративом, що гра це - заробіток.
За блогерів у КРАІЛ взялись влітку, після “відпрацювання” інтернет-видань. Працювали точково і інформацію по кожному порушнику подавали у компанію Мета. Станом на початок серпня таких оголошень заблокували 95, а ще - три облікові записи. Як-то кажуть, “щоб не кортіло кому”. Бо реклама у інфлюенсерів і справді ближче до осені стихла. І вже блогерка-мільйонниця Юлія Верба знов рекламує сковорідки, пеленатори і спортивні костюми. І у відомого блогера Дмитра Чикало, який на всю країну заявляв, що припинить рекламу казино, як тільки це стане незаконним, теж “затихло” у блозі на тему азарту.
“Крінж рекламувати те, що заборонено на законодавчому рівні. Коли реклама інтернет-казино буде заборонено на законодавчому рівні, тоді до побачення - ми не співпрацюємо. Якщо ти адекватна здравомисляча, доросла людина і в тебе лудоманія (патологічна пристрасть до азартних ігор), то не потрібно перекидати свою відповідальність на блогера,” - казав за кілька днів до масштабних перевірок регулятора в одному з інтер’ю Чикало.
А от у месенджері Телеграм побороти рекламу так і не вдалось. Тисячі каналів і сьогодні продовжують закликати до гри, причому теж - на сайтах-одноденках, які про ліцензію на діяльність в Україні і не думали. Наразі боротьба відповідних органів з такими продакт-плейсментами виглядає, як боротьба з вітряками, бо технічних можливостей - немає. Про це, до слова, в одному з інтерв’ю для The Gambler пояснював експерт з кібербезпеки Костянтин Корсун.
“Насправді неодноразово намагались, але проблема у тому, що Телеграм не комунікує з українськими органами влади. Багато разів вже були публічні заяви, що цілі списки ворожих Телеграм-каналів, які містять пропаганду, дезінформацію і так далі. Це надсилалось до адміністрації каналу, щоб заблокувати і ніяких відповідей взагалі не отримано”.
Враховуючи безсилля, голова Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Іван Рудий закликав в одному з останніх своїх інтерв’ю до совісті самих користувачів.
“Не треба звинувачувати тільки чиновників. У мене велике питання до людей, які грають на російських сайтах. Це ж не країна винна, що ти можеш встановити собі VPN, встановити додаток російського оператора і через власні мотиви, тому що там тобі більше бонусів, більше всього, ти граєш на російських сайтах. А потім тобі з цих же грошей прилітає по будинку ракета” - зазначив Іван Рудий.
Три тижні тому питання того, як рекламувати гральний бізнес знов стало “блимати” у новинах. Звісно, в рамках того самого, досі не проголосованного у другому читанні законопроекту 9256-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою боротьби з ігровою залежністю».
У своєму блозі у соцмережах журналіст Євген Плінський писав про різні варіації, як може бути з популяризацією азарту в Україні далі.
«Згідно з моєю інформацією, рекламу можуть дозволити в медіа з 23:00 до 6:00, у спеціалізованих виданнях, присвячених азартним іграм і спорту, та онлайн-медіа, призначених для осіб віком 21+», – писав Плінський.
Ведуться дискусії і щодо того, щоб розміщувати рекламу на платформах спільного доступу до інформації, відео, пошукових сервісах, але так, щоб бачили цю рекламу тільки ті, кому вже є 21 рік.
Відомо також, що до керівництва Google звернулась Українська асоціація азартних ігор з проханням переглянути політику блокування реклами ліцензованих операторів азартних ігор в Україні. Адже наразі Google розглядає Україну як країну, де азартні ігри, за винятком лотерей, офіційно заборонені. Через це реклама всіх інших видів азартних ігор, включаючи діяльність ліцензованих операторів, автоматично блокується. Тоді як нелегальні онлайн-казиношки, які ледь не щодня змінюють домени, цих санкцій взагалі не відчувають.
В контексті всіх новин щодо майбутніх нововведень редакція ZN.UA замовила опитування українців у Центрі Разумкова. В результаті дослідження з’ясувалось, що 38,1% українців переконані: реклама азарту завжди є нав’язливою та агресивною.
Ще новини про гральний бізнес України та світу:
Гроші не пахнуть, або як після продажу готелю “Україна” зам’яли робочі стосунки інвестора з росією
PIN-UP зібрався на війну? Чи що це коїться?
Законослухняна КРАІЛ розрахується з Водолажко
The Gambler - це інсайдерська інформація про проблеми, з якими стикається молодий ринок легальних азартних ігор в Україні. Легальний азарт - це захист гравців, соціальна відповідальність, дотримання закону, інвестиції та надходження до бюджету країни. Хто намагається знищити легальний азарт, прикриваючись благими намірами?
The Gambler - це боротьба з «чорними» гральними залами, які заробляють на людському горі та нищать економіку країни. Розкриємо всі схеми нелегалів разом!
.webp)